Фейки (продовження)

ЗАГОЛОВОК І ВСТУП АБСОЛЮТНО ВІДІРВАНІ ВІД ФАКТІВ

Олена Юрченко: Я часто стикаюсь з новинами російської сторони, і спостерігаю цікаву тенденцію. Заголовок і вступ абсолютно відірвані від фактів, суті. Це шикарно працює. Як в поганому магазині: ви заходите, а всі речі лежать в купі, вивернуті й зав’язані у вузол. Так виглядає новина з російської сторони. І поки ви це не розплутаєте – не зрозумієте, про що мова. Вони все ховають в кінець. У заголовку буде сенсація, обіцянки, яскрава оцінка. А факти пресують в самому низу. Невідповідність заголовка і суті новини - дуже тривожний сигнал.

Навіть якщо трюк невідповідності заголовка змісту використовують, аби втримати читача на новині, це жорстка маніпуляція. Робота редактора – втримати читача, дотримуючись журналістських стандартів.

Журналісти знають, що люди спочатку читають заголовок, вступу вже приділяють меншу увагу, а до кінця деякі читачі не доходять. Увага до змісту згасає з кожним реченням - ред.

Валерія Сорочан: В кремлівських новинах вони ніби беруть факт, але використовують в іншому контексті й іншому трактуванні. Наприклад, коли Порошенко виступав в ООН, вони пишуть, що «російська делегація гордо покинула залу засідань», тут же прикріплюють відео, на якому половина делегації присутня в залі. Перебільшення чи применшення масштабу подій вказує на маніпуляцію. Тоді факти взагалі неважливі.

Олена Юрченко: Маніпуляція зустрічається у підконтрольних російській владі ЗМІ в Криму, інформації від російських прес-служб. Вони працюють за однією схемою.

Але інформація з соціальних мереж необхідна журналістам і може слугувати джерелом. Зараз багато офіційних осіб ведуть трансляції заходів у соціальних мережах. Слухати все, скажімо, засідання комісії ООН, потім ще написати новину, відредагувати – не вистачить часу. Але іноді так і доводиться робити.

Надія Романенко: Фейсбук, як Інтернет, не одне джерело. Важлива конкретна сторінка, з якої беруть інформацію.

Валерія Сорочан: Треба просто дивитись на авторитетність джерела. Якщо якесь там news.ru, все ясно.

Олена Юрченко: Дивитись, хто саме сказав, а канал комунікації вторинний.

Костянтин Ігнатчук: Самі спікери теж можуть генерувати фейки. Виходить лідер популістської партії і видає неправду. З одного боку, є людина, є цитата. Але простий передрук – це тиражування фейку. В такому випадку треба шукати іншу точку зору, балансувати позиції. Або, якщо береться цитата політика з допису в соцмережах, з неї вибирають факти, а емоційні судження, оцінки відсіюють.

Олексій Набожняк: А коли відбувається протистояння між відомствами? Вони звинувачують одне одного через прес-служби. І в таких випадках стає ясно, що офіційне джерело - це ще не гарантія правди.

Костянтин Ігнатчук: Крім того, цитати можуть бути перекрученими. Як варіант, просто вирвати слова з контексту і надати їм зовсім іншого змісту. А можна просто вигадати цитату: небагато читачів почнуть дивитись прикріплене відео і шукати, чи дійсно там таке сказано.

Метелики в животі: бачу фейк

Коли текст новини спонукає її перевірити?

Валерія Сорочан: Найперше – це резонансні сенсаційні події. Якщо новина просто вибухова, треба посилено перевіряти. Деяким інтернет-джерелам легше, в них інша ціна помилки. Можна поставити, потім прибрати або підправити.

Олена Юрченко: Залежить від редакційної політики. У нас [Крим. Реалії] така сама ціна помилки. Ми не прибираємо новини.

ЯКЩО НОВИНА НАГНІТАЄ СИТУАЦІЮ – ЗАДУМАЙТЕСЬ, НАСКІЛЬКИ ВОНА ПРАВДИВА

Костянтин Ігнатчук: Ключове відчуття, це коли ти читаєш новину, і розумієш, що це або надто добре, або надто погано, щоб бути правдою. Особливо, коли відбуваються важкі події: протести, конфлікти тощо. Якщо новина нагнітає ситуацію – задумайтесь, наскільки вона правдива.

Валерія Сорочан: Погана новина може бути видана несвідомо, а може бути навмисне перекручена, однобока. І тут треба розуміти, кому це вигідно?

– Це щодо «джинси»? [замовна публікація, прихована реклама]

З «джинсою» все досить тонко. Якщо це проти когось, то відразу видно. Але якщо це просування, коли пишуть, що Петренко зробив те і те, і навіть не класно, а просто зробив... от тоді межа розмивається.

Костянтин Ігнатчук: «Джинсу» можна завжди відрізнити по тому, що вона наштовхує на висновки. За останніми реченнями цей намір стає легко зрозумілим.

Олена Юрченко: Коли думаю про відчуття, яке виникає при вигляді фейка, розумію, що робочі маркери брехливих новин співпадають з журналістськими стандартами (будучи їх протилежністю - ред.). Повнота, точність, джерело, репутація експерта, відповідність заголовків та ілюстрацій змісту, контекст новини.

До теми про експертів, це взагалі дуже поширений прийом маніпуляції. А коли взагалі немає експерта і посилаються на те, що начебто загальновідомий факт, це майже 100% фейк. Експертів потрібно перевіряти.

Був випадок, коли всі кримські ЗМІ писали, що всесвітньо відомий британський археолог почав розкопки у Севастополі. Була фотографія, ім’я вченого, місце роботи. Ми мали час і натхнення відправити запит на місце роботи вченого, й отримали відповідь: той вчений вже багато років там не працює, сповідує радикально ліві погляди і поїхав у Крим як приватна особа. А прокремлівські ЗМІ подавали все так, ніби міжнародна академічна спільнота визнала анексію Криму.

Валерія Сорочан: Відчуття підозри виникає, коли матеріал не відповідає стандартам інформаційної журналістики: повнота, точність, перевірені експерти, правильний контекст. Дуже насторожує в новині низька якість тексту, коли пишуть на суржику, з помилками.

У фейкових і маніпулятивних новинах часто фотографії, відео не відповідають змісту. Можуть брати взагалі архівні матеріали і видавати за актуальні.

Кирило Лукеренко: Ми маємо своєрідний алгоритм.

1) Заголовок – чи є там знаки оклику, CAPS LOCK, лапки, сенсація!!!

2) Джерело. Інформагенство або власний кореспондент - загалом надійніше, ніж Фейсбук. Щоби оцінити, чи є новина, маємо знайти першоджерело і звернути увагу на дату публікації.

3) Текст. Чи є якісні посилання на джерела, відповідність тексту фото та відео.

Коли легітимність традиційної журналістики постійно ставлять під сумнів, саме класичні стандарти роботи новинних редакцій виявились найкращим знаряддям для оборони від фейків і маніпуляцій. Висвітлювати різні позиції. Обирати надійне джерело. Інформувати, а не епатувати. В ідеалі, саме це має робити новина, інакше є ризик, що вами хочуть маніпулювати.

Дискусія проведена в рамках дослідження фейкових новин, яке розпочали Тексти за підтримки фонду "Відродження".